Що таке ферментація кави?

    Що спільного у кави, сиру, пива та вина? Вірно! Усі ці продукти готуються з застосуванням ферментації або бродіння. Здається дивним чути про процес бродіння у каві, чи не так? Розказуємо усе детально.

⠀    1. Що це таке?

Є два головних способи ферментації: натуральний та митий. При натуральному, кавові ягоди сушать на сонці, а коли плід висохне, з нього зчищають шкірку. А ось для другого способу, їх одразу очищають, а зерно замочують у великих баках з водою. Там кава проведе від 10 до 70 годин.

⠀

    2. Для чого це потрібно?

Якщо коротко — щоб кава була смачнішою. Справа у тому, що на поверхні кавових ягід та зерен живуть мільярди мікроорганізмів,  і кожному їх виду потрібні свої умови для розмноження. Змінюючи параметри температури, доступу сонячного світла, pH середовища, тощо, ми впливаємо на те, яким бактеріям давати розвиватися, а яким ні.

⠀В результаті це суттєво змінює смак продукту, додаючи солодкого присмаку. Можна навіть додавати конкретні ноти аромату, наприклад, квітів чи фруктів. Цікаво, що у різних регіонах мікроорганізми також різні, тож кава з різних країн відрізняється не лише сортом зерна, а і бактеріями, які живуть на ньому.

⠀    3. Звідки все пішло?

Подейкують, що ідея замочувати зерна у воді прийшла до нас ще від ацтеків, які роками культивували какао. Вони замочували його так само, як ми це робимо сьогодні, щоб домогтися кращого смаку. А коли виник новий продукт — кава, люди просто перейняли цей метод. Правда це чи ні, сказати важко, проте відомо одне: ферментація додає каві нових ароматів та смаків, робить її виразнішою.

⠀

Як би там не було, та зараз без ферментації виробництво кави уявити неможливо. Тепер, побачивши у магазині помітку “wet process” чи “dry”, будете точно знати, про що ідеться.